Судова практика Ario Law Firm у спорах щодо декларування майна сприяє вдосконаленню перевірок Національним агентством з питань запобігання корупції. Так, у нещодавній справі, в якій НАЗК склало на клієнта компанії протокол за частиною четвертою ст.172-6 КУпАП (умисне недекларування майна), адвокати компанії в суді довели, що:
– НАЗК не надало суду жодних доказів того, що клієнт діяв з умислом саме щодо приховування певного майна від декларування (що є обов’язковою умовою для притягнення до відповідальності за ст. 172-6 КУпАП);
– НАЗК вчинило низку суттєвих порушень при здійсненні перевірки та складенні протоколу, зокрема порушило терміни проведення повної перевірки декларації, а також не залучило експерта або спеціаліста для визначення ринкової вартості автомобіля (як це передбачено порядком проведення повної перевірки декларацій);
– Інкримінуючи клієнту порушення, що, на думку НАЗК, полягало в недекларуванні автомобіля, викраденого та оголошеного в розшук понад 18 років тому, НАЗК посилалися не на конкретні норми законодавства, а виключно на власні роз’яснення, які мають лише рекомендаційний характер, не мають обов’язкової сили та є виключно відтворенням власної позиції НАЗК.
З такою позицією погодився Печерський районний суд міста Києва, і закрив провадження в справі про адміністративне правопорушення.
За словами старшого партнера Ario Law Firm Юліана Хорунжого, поширеною є практика, коли працівники НАЗК надсилають до суду завідомо програшні протоколи, що тягне за собою кар’єрні ризики клієнта, витрати на правничу допомогу, витрати часу на судовий розгляд.
Повний текст новини – за посиланням.