Ви маєте змогу допомогти АПУ

Новини

Бізнес, департамент, юрист: виклики та потреби інхаузів — результати опитування АПУ

Після майже двох місяців повномасштабної війни РФ на території нашої країни АПУ провела опитування внутрішніх юридичних радників комерційних компаній щодо впливу військової агресії на бізнес загалом, функціонування юрдепів та персонально інхаузів, результати якого опублікувала «Юридична Газета».

Опитування було проведено в період з 14 до 21 квітня 2022 року та опрацьовано за сприяння LegalTalents.Report. Аналітичний матеріал підготували Ірина Нікітіна й Тетяна Бенько, дослідниці LegalTalents.Report.

1. Розмір має значення

49% інхаузів зазначили, що бізнес їхніх компаній зазнав суттєвих втрат з початком війни: 29% — скоротився більш ніж удвічі, 20% – призупинив діяльність. Ці цифри корелюють з оцінками Світового банку щодо падіння ВВП України в 2022 р. на 45%.

Водночас 14% респондентів зазначили, що бізнес їхніх компаній працює в повному обсязі.

Найбільш вразливим виявився малий бізнес (річний оборот компанії до 100 млн грн) — 43% таких компаній призупинили діяльність.

При цьому серед компаній з обсягом доходу 5+ млрд грн опитування таких не виявило, а кожен четвертий респондент такої групи зазначив, що бізнес працює в повному обсязі.

Серед тих, бізнес яких скоротився на понад 50+% або призупинив діяльність, 25% — це міжнародний бізнес, 75% — національний.

Найбільш вразливі індустрії (ТОП-3), у яких бізнес або скоротився на 50+%, або призупинив свою діяльність:

  • 29% — із сектору послуг (управління нерухомістю, професійні послуги, страхування тощо);
  • по 13% — з FMCG та будівництва;
  • 11% — з роздрібної торгівлі.

Очікувано, що серед тих, хто працює в повному обсязі, 47% —з ІТ/телеком/медіа.

Що стосується питання релокації, 80% бізнесу або не релокувався, або релокація є неможливою. Лише 11% респондентів зазначили, що їхні компанії були частково або повністю переміщені.

Пряма мова респондентів:

«Релокація неможлива для заводу».

«Релокація не завершилася успіхом, бізнес повертається до Києва».

«Відкрили ТОВ за кордоном для підтримки роботи».

На думку учасників опитування, наразі бізнес найбільше потребує зменшення податкового тиску (38% респондентів) та дерегуляції бізнесу (35%). Схоже на соціальний договір між державою та бізнесом на кшталт: «Не тисни на мене та не обмежуй у можливостях — мій бізнес виживе та підтримає державу!».

Ті з інхаузів, на кого агресія подіяла більш болісно, висловлюють таке побажання: «Підтримай мене, компенсуй збитки — мій бізнес зможе відновитися!» (23% респондентів).

Пряма мова респондентів:

«Дерегуляція в контексті дозвільних процедур, процедур, що потребують контакту з державними органами, спрощення у сфері експорту».

«Активне сприяння та зміни застарілого законодавства, масштабна дерегуляція та спрощення бізнесу».

«Зменшення податків, відтермінування сплати податків».

«Зменшення податкового тиску, оптимізація діяльності роботи судової гілки влади (не всі суди готові проводити засідання у режимі відеоконференції), допомога у стягненні збитків з держави-агресора, збільшення терміну повернення валютної виручки в Україну (валютний контроль)».

«Кредитування на пільгових умовах».

Досить скептично висловилися інхаузи щодо допомоги з боку громадських і професійних об’єднань у лобіюванні важливих для бізнесу питань. У 38% респондентів склалося враження, що ці організації виявилися неефективними.

Лише кожен п’ятий респондент висловив позитив щодо Європейської бізнес асоціації або профільних індустріальних асоціацій, а кожен десятий — щодо професійних юридичних об’єднань, переважно АПУ.

2. То густо, то пусто

48% керівників юрдепів відзначають суттєве скорочення обсягу робіт (на понад 50%).

Кожен четвертий керівник відповів, що обсяг робіт їхніх департаментів збільшився.

Відповіді керівників щодо обсягу роботи їхніх департаментів розділилися: кожен другий керівник зазначив, що обсяг істотно зменшився (50+%), а кожен четвертий — що він збільшився.

Юрдепи, які наразі відзначили зростання обсягу робіт, належать до таких галузей (ТОП-5):

  • ІТ/телеком/медіа — 24%;
  • споживчі товари (FMCG) — 24%;
  • фармація та медицина — 18%;
  • енергетика — 12%;
  • послуги (управління нерухомістю, професійні послуги, страхування, тощо) — 12%.

Варто окремо зауважити, що навіть військова агресія не вплинула на пріоритети роботи інхаузів.

На першому місці — відноси з державою (35% респондентів зазначили, що до їхніх ТОП-3 пріоритетів роботи належать регуляторні питання, повязані з війною та воєнним станом, включно з форс-мажором).

На другому — відноси з контрагентами (27% визначили за пріоритет договірні відносини, включно з урегулюванням спорів, пов’язаних з порушенням зобов’язань).

Нікуди з ТОП-3 не зникла і рутина та поточні консультації бізнесу — їх за пріоритет визначили 16% керівників юрдепів.

Наступними за ними ідуть питання трудових відносин (11%) і питання оптимізації та реструктуризації бізнесу (10%).

Щодо планів оптимізації юрдепів компаній, 58% респондентів вказали на скорочення фонду оплати праці та 30% — на скорочення персоналу.

40% інхзаузів зазначили, що плани оптимізації включать скорочення бюджетів на зовнішніх консультантів.

Не зайвим буде зауважити, що навіть юрдепи, в яких навантаження збільшилося, планують скорочувати фонд оплати праці (кожен третій керівник дав таку відповідь) та справлятися виключно власними ресурсами (60% респондентів вказали на цей інструмент оптимізації витрат).

3. Self comes first!.. 

Хоча 42% комерційних компаній здійснюють оптимізаційні заходи щодо своїх юрдепів, майже кожен третій респондент (29%) зазначив, що у їхній компенсації наразі нічого не змінилося. Лише кожному шостому інхаузу (17%) припинили виплачувати заробітну плату з початком війни.

Юрдеп релокували разом з бізнесом. Якщо бізнес не переміщували, то юристи мали можливість змінювати місце свого перебування самостійно. Щодо допомоги з релокацією, 30% респондентів зазначили, що компанія їм у цьому допомагала. 15% респондентів додатково зазначили, що компанія оплачує їм витрати на житло або надала одноразову матеріальну допомогу.

Аналіз результатів опитування виявив дві різні сюжетні лінії під час війни: інхаузів, у яких збільшився обсяг робіт, та тих, у кого він зменшився.

Сюжет №1 (збільшився обсяг роботи):

  • половина респондентів зазначили, що в їхній компенсації нічого не змінилося;
  • інша половина зазначила, що винагорода або скоротилася до 50%, або її виплатили наперед (1-3 місяці);
  • жодному з респондентів цієї групи не припинили виплачувати або ж скоротили її на 50+%;
  • таким інхаузам компанія також надає додаткову матеріальну допомогу: компенсує витрати на житло, виплатила одноразову матеріальну допомогу, компенсує інші витрати.

Сюжет №2 (скоротився обсяг роботи):

  • майже кожному третьому респонденту цієї групи припинили виплачувати заробітну плату з початком війни;
  • кожному четвертому респонденту цієї групи заробітну плату істотно скоротили (на понад 50%);
  • лише у кожного п’ятого учасника опитування нічого не змінилося;
  • важливо, що цій групі респондентів їхні компанії майже не надають додаткові компенсації та матеріальну допомогу.

Портрет респондентів цього сюжету виглядає так:

1) невеликі за розміром юрдепи (87%);

2) національний бізнес (87%);

3) істотно зменшився обсяг роботи юрдепу (80%);

4) індустрія: послуги, FMCG та будівництво;

5) обсяг доходів компанії за минулий рік — до 1 млрд грн (65%);

6) бізнес призупинив або значно скоротив обсяги свої діяльності (74%);

7) ті, які виїхали за кордон без можливості дистанційної роботи.

Очевидно, що в таких умовах кожен інхауз персонально потребує насамперед такої підтримки:

1) допомога в актуалізації існуючих знань, у професійному розвитку та освіті за кордоном;

2) допомога з працевлаштуванням та пошуком роботи;

3) нетворкінг (обмін знаннями, досвідом, спілкування з колегами, допомога у налагодженні зв’язків та пошуку нових контактів, зокрема за кордоном).

Попри фінансові виклики, 76% інхаузів підтримують державу та армію фінансово, 39% бере участь в інформаційні війні, 35% шукають медикаменти та засоби захисту, 64% допомагають безкоштовними консультаціями громадянам, НДО та благодійним фондам.

Пряма мова респондентів:

«Вважаю, що держава, перш за все, повинна подбати про свій суверенітет. Ми наразі не маємо права чекати на допомогу від держави».

«Завершити війну та перейти до мирного врегулювання».

«Нехай держава боронить землі, щоб ми могли скоріше повернутися на місця та відновити роботу».

«Боротьба проти агресора на всіх фронтах».

Related posts
Експертна думкаНовини

«Транспортний безвіз»: відповіді на найпоширеніші запитання українського експортера

Експертна думкаНовини

Наміри Кремля: чому війна Росії проти України є геноцидом українського народу. Матеріал Президентки АПУ Анни Огренчук для «Радіо Свобода»

ВажливоНовини

Створення Спеціального трибуналу для України у справах про злочин агресії - GAN готує офіційну доповідь

Новини

Унікальна можливість для українських правників: 80% знижки на LL.M. у США