Ви маєте змогу допомогти АПУ

Експертна думкаНовини

Чи дістануться Україні заморожені Америкою російські активи? Матеріал Сергія Козьякова для ZN.UA

У Конгресі США 24 березня 2022 року був зареєстрований законопроєкт «Закон про Суверенітет України 2022». Деякі українські ЗМІ поспішили оптимістично повідомити, що завдяки такому законові українцям, які постраждали від війни, буде передано російські активи, заблоковані Америкою. Про марність таких сподівань і необхідність оперативного реагування з боку України, доки проєкт ще не став законом, розповів Сергій Козьяков, партнер АФ «Сергій Козьяков та Партнери», кандидат юридичних наук Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член АПУ, в матеріалі для ZN.UA.

Нижче публікуємо текст автора без змін.

Що не так із назвою?

Крім натхненної стислої назви (про Україну та її суверенітет), законопроєкт має розлогу повну назву, і саме вона визначає суть пропонованого: «Про внесення змін до розділу 28 Кодексу Сполучених Штатів, аби гарантувати, що ті, хто зазнав збитків унаслідок ворожого вторгнення в Європі, матимуть доступ до судів Сполучених Штатів для відшкодування збитків та для інших цілей».

Відчули різницю?

України як воюючої держави і жертви російської агресії в назві вже немає, нашого суверенітету теж. Натомість з’являється «Європа», а в тексті вона деталізується до кожної окремої держави — загалом, майже пів сотні держав і територій.

Так, Україна в цьому розлогому переліку теж значиться, але тільки через кому, серед інших держав. Включно з тими, які займають «нейтральну» чи проросійську позицію або ж віддалені на кілька тисяч кілометрів від лінії російського вогню.

Навіть словосполучення «ті, хто зазнав збитків унаслідок ворожого вторгнення», тобто в множині і без назви держави, є додатковим свідченням — закон не про Україну і не про українців.

Зміст законопроєкту

Він справді передбачає можливість подати цивільний позов до будь-якого окружного суду на території США з вимогою стягнення грошових збитків з іноземної держави. За фізичну шкоду, включно зі смертю, пошкодженням майна або втратою майна, заподіяну такою державою внаслідок вторгнення в іншу суверенну державу Європи.

Досі це було і зараз (до набрання чинності пропонованими змінами) є неможливо, адже у США законом визнається імунітет щодо майна інших держав.

Які випадки підпадатимуть під дію нового закону?

Визначено дві необхідні передумови: 1) коли вторгнення було скоєне за вказівкою іншої держави, незалежно від того, де саме зафіксовані травма, смерть, пошкодження або втрата; і 2) коли вторгнення було засуджене Генеральною Асамблеєю ООН та відповідною резолюцією або окремими резолюціями двох палат Конгресу США.

Зазначені кваліфікуючі ознаки дають підстави вважати, що під дію нового закону підпадатиме широкомасштабне вторгнення російських військ в Україну, яке почалося 24 лютого 2022 року.

Нарешті, ще одна важлива позиція, передбачена проєктом закону: він буде застосовуватися щодо будь-якого вторгнення в суверенну державу, яке сталося (чи станеться) за рік до або вже після дати набрання чинності цим законом.

Тож пропонований закон — довготривалої дії, по суті, для покарання будь-яких держав-агресорів і для захисту всіх жертв агресії у Європі.

Чого очікувати і чого не очікувати від нового закону?

По-перше, на відміну від попередніх історичних прикладів стягнення контрибуцій, тепер не доведеться чекати закінчення війни, аби отримати компенсацію. Одразу після набрання чинності цим законом можна буде звертатися до окружних судів на всій території США і вимагати компенсацій за рахунок активів РФ, заблокованих на території Америки. Це — очевидний плюс.

По-друге, незважаючи на згадку України в короткій назві законопроєкту, ні Україна як держава, ні українські юридичні особи, ні українські громадяни не матимуть жодного пріоритету перед стягувачами збитків з-поміж інших європейських держав. І це — незважаючи на жахливу кількість жертв, поранень та каліцтв, ґвалтувань і мародерства, нищення інфраструктури, руйнації шкіл, лікарень, житлових будинків… Мінус.

Так, ми розуміємо, що інші держави, які зараз солідарно підтримують Україну, теж зазнають певних збитків. Через війну в Україні й через санкції проти агресора втрачають доходи, інвестиції та робочі місця їхні компанії. Але, скажемо відверто, їхні втрати — непорівнянні з втратами України та українців, щоби ставити нас в одну довгу чергу позивачів без жодної пріоритетності.

По-третє, виникнуть дуже серйозні, а для більшості наших громадян — нездоланні проблеми фінансового супроводження позовів. Чому?

Позови в американські суди є сенс подавати лише через адвокатів. Які знають американські закони, мають досвід і кваліфікацію, певна річ — добре володіють англійською. Такі адвокати коштуватимуть нашим позивачам дуже дорого: місячної зарплатні мешканця Бородянки вистачить хіба що на оплату двох годин роботи тамтешнього адвоката, а про фінанси наших пенсіонерів годі й згадувати. Ще є варіант домовитися про винагороду адвокатові із суми отриманої компенсації, тобто за результатом, але не факт, що багато адвокатів на це погодяться. Знову мінус.

До чого все це може призвести?

Якщо проєкт стане законом без внесення до нього істотних правок, то в американських судах з’явиться дуже довга черга позивачів, причому Україна як держава, українські юридичні особи та українські громадяни опиняться в самому її кінці.

Першими в черзі по компенсації стоятимуть великі транснаціональні корпорації, спочатку з американським, а за ними — з європейським корінням. Саме вони почуваються в американській судовій системі як риба у воді. І напевно, левова частка заблокованих Америкою російських активів дістанеться саме таким великим компаніям.

Постраждалі з Бучі, Бородянки, Гостомеля, Маріуполя, Харкова та інших міст України поряд з такими потужними позивачами матимуть мінімальні шанси на отримання бодай мізерного відсотка справедливої компенсації.

Чи можна виправити ситуацію?

Можна. Поки що це проєкт, і законодавчі процедури в Конгресі США передбачають можливість внесення правок.

Українська держава має терміново включити дипломатію, задіяти фахівців — юристів з міжнародного права, парламентаріїв, громадських активістів, українську діаспору в Америці, впливову пресу для активного лобіювання наших інтересів у Вашингтоні.

Треба домогтися внесення до законопроєкту правок, які б гарантували пріоритетність виплати компенсацій для українських позивачів.

Як варіант, можна було б вимагати законодавчого запровадження для України певної квоти у відсотках від суми заблокованих російських активів.

Також для представництва інтересів великої кількості українських громадян було б доцільно створити спеціальний фонд, за прикладом того, що був створений для компенсацій сім’ям постраждалих від терористичних актів 11 вересня 2001 року.

Насамкінець варто зазначити, що не лише в Америці — в Європі теж треба активніше боротися за пріоритетне право України на отримання компенсацій за втрати, спричинені війною. Бо в офіційних колах Європейського Союзу та Ради Європи вже також починаються попередні дискусії щодо створення механізмів компенсацій, схожих з американськими. Долучення до цих процесів на ранніх стадіях дає вищі шанси на успіх. Та більшу надію мільйонам наших громадян, які зараз страждають і сподіваються на справедливість.

Related posts
Експертна думкаНовини

«Транспортний безвіз»: відповіді на найпоширеніші запитання українського експортера

Експертна думкаНовини

Наміри Кремля: чому війна Росії проти України є геноцидом українського народу. Матеріал Президентки АПУ Анни Огренчук для «Радіо Свобода»

ВажливоНовини

Створення Спеціального трибуналу для України у справах про злочин агресії - GAN готує офіційну доповідь

Новини

Унікальна можливість для українських правників: 80% знижки на LL.M. у США