Ви маєте змогу допомогти АПУ

Експертна думкаНовини

Що передбачає Закон про «націоналізацію» активів Російської Федерації і на кого поширюється його дія?

Два місяці тому, 3 березня 2022 року, ВРУ прийняла Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» (далі — Закон).

Цим Законом встановлено порядок і критерії фактичної націоналізації (примусового вилучення) активів окремих категорій осіб, які тісно пов’язані з агресором.

Крім того, вже 1 квітня 2022 року ВРУ внесла зміни до Закону в частині розширення суб’єктів, у яких держава має право вилучити активи. Наразі зміни не набрали чинності, однак, ймовірно, це лише питання часу.

У кого будуть вилучати активи та як відбуватиметься такий процес, допомогла розібратися Олена Гаврилова, адвокатка VB PARTNERS.

Особи, які підпадають під дію Закону

Перше ключове питання Закону — у кого будуть вилучати активи. В чинній редакції Закону в переліку зазначено лише РФ як державу та її резидентів. При цьому резидентами РФ визнано юридичних осіб (їх філії, представництва), що здійснюють свою діяльність на території України, у яких: 1) повністю або частково засновником чи бенефіціарним власником є РФ або юридична особа, 2) РФ є засновником (учасником, акціонером) або бенефіціарним власником.

По суті, мова йде лише про активи РФ та її державних компаній.

Однак 1 квітня 2022 року ВРУ розширила перелік осіб, які визнаються резидентами РФ. Після набрання чинності змін буде додано такі категорії:

  • Перша категорія — усі громадяни РФ. Але є виняток: активи не будуть вилучати у громадяни РФ, які безпосередньо беруть участь у стримуванні агресії.
  • Друга категорія — будь-які фізичні особи, які: 1) мають тісний зв’язок із РФ, 2) проживають та/або мають основну діяльність на території Росії.

Крім того, до цієї категорії входять підприємства, у яких такі особи є засновниками (учасниками, акціонерами) або бенефіціарним власником.

  • Третя категорія — особи, яких рішенням РНБО чи суду віднесено до резидентів РФ. До цієї категорії можуть потрапити особи, які: 1) знаходяться за межами України (зокрема і на окупованих територіях) та публічно заперечують або підтримують державу-агресора, 2) особи, які не зупинили економічну активність у РФ.

Фактично, основний критерій для визначення особи, у якої можуть вилучити актив — це допомога та підтримка в будь-якій формі (фінансово чи просто публічне висловлювання) Росії в агресії проти Україні.

Які активи будуть вилучати?

Закон визначає, що вилучати будуть рухоме і нерухоме майно, кошти, вклади у банках, цінні папери, корпоративні права, інше майно (активи), що знаходяться на території України та прямо чи опосередковано належать РФ та/або її резидентам.

Тобто Україна має право вилучити будь-які активи, які вдасться відшукати і підтвердити, що вони перебувають у власності Росії та її резидентів.

Доходи від вилучення таких активів будуть спрямовані на відновлення України від наслідків війни з РФ.

Порядок вилучення та подальша доля активів

Процес вилучення активів умовно можна поділити на декілька етапів:

  • Перший етап — формування КМУ переліку активів і направлення пропозиції щодо їх вилучення до РНБО.

Як КМУ формує перелік активів і які джерела інформації використовує? Наразі активну роль у зборі та узагальненні інформації про активи відіграють державні та правоохоронні органи.

Відомо, що до роботи долучилась НКЦПФР,яка 16 березня 2022 року доручила депозитарним установам надати інформацію про цінні папери, власниками яких є РФ, її резиденти та пов’язані з ними особи.

НБУ направило пропозицію КМУ вилучити активи двох російських банків (АТ «МР «Банк» (АТ «Сбєрбанк») та АТ «Промінвестбанк»).

Левову частку роботи з розшуку активів здійснюєНАЗК. Зокрема, відомо, що НАЗК: 1) підготувало список компаній, якими володіє РФ в Україні, та які підпадають під примусову націоналізацію; 2) створило Портал повідомлень викривачів про активи осіб, причетних до агресії Росії проти України. На цьому порталі будь-хто може допомогти виявити і вилучити активи резидентів РФ.

  • Другий етап — РНБО розглядає пропозицію КМУ та приймає рішення про вилучення активу.

Надалі таке рішення РНБО затверджується Указом Президента України. З цього часу рішення є чинним і розпочинається процес вилучення.

  • Третій етап — процес вилучення активу.

Закон передбачає, що вилучені активи переходять у державну власність.

Якщо цього вимагає закон, право власності на актив реєструється у відповідному реєстрі на право власності за державою України в особі КМУ. Наприклад, це потрібно у випадку вилучення рухомого/нерухомого майна, корпоративних прав, цінних паперів, права на торгову марку чи товарний знак тощо.

Потім КМУ передає актив на праві господарського відання існуючому спеціалізованому підприємству. Також КМУ може прийняти рішення про об’єднання групи активів у цілісний майновий комплекс і на його базі створити спеціалізоване підприємство.

  • Четвертий етап — прийняття ВРУ закону про затвердження рішення РНБО та Указу Президента України про вилучення активу.

Такий закон ВРУ повинна прийняти протягом 6 місяців після скасування/припинення воєнного стану.

Станом на сьогодні виконання Закону щодо примусового вилучення активів перебуває на першому етапі — розшуку активів і формування переліку КМУ. Очікуємо, що найближчим часом КМУ завершить формування переліку активів та спрямує його на затвердження РНБО.

Related posts
Експертна думкаНовини

«Транспортний безвіз»: відповіді на найпоширеніші запитання українського експортера

Експертна думкаНовини

Наміри Кремля: чому війна Росії проти України є геноцидом українського народу. Матеріал Президентки АПУ Анни Огренчук для «Радіо Свобода»

ВажливоНовини

Створення Спеціального трибуналу для України у справах про злочин агресії - GAN готує офіційну доповідь

Новини

Унікальна можливість для українських правників: 80% знижки на LL.M. у США