Ви маєте змогу допомогти АПУ

Експертна думкаНовини

Скасування мита для імпорту в ЄС: що отримує бізнес?

Олег Кириєвський, керуючий партнер First Chair Legal, Співголова Митного комітету ЕВА, член Асоціації правників України та Ірина Павленко, партнер First Chair Legal, Голова Відділення АПУ у Львівській області у матеріалі для «ЮРЛІГА» розповіли, що треба знати представникам бізнесу про скасування мита для імпорту в ЄС.

Вже досить багато часу пройшло від того, як у медіа з’явились новини про скасування імпортних мит в ЄС (юридичної сили рішення набрало після офіційної публікації – з 04.06.2022)

Це доволі безпрецедентний крок зі сторони ЄС. Проте, до сьогодні питання повністю не з’ясоване для широкого кола читачів.

Передусім, варто розвіяти технічну помилку багатьох представників бізнесу щодо застосування згаданих переваг. Мова йде про українські преференційні товари, які згідно з Угодою про асоціацію з ЄС вважаються такими, що отримали українське походження.

Тобто – не всі товари, що експортуються з України, а лише ті, які:

– повністю виготовлені (наприклад, сільськогосподарські) абоЧитайте нас у соцмережахПідпишіться, щоб бути в курсі усіх юридичних новин

– перероблені в Україні з дотриманням специфічних правил або із застосуванням принципу кумуляції (детальніше про цей принцип можна прочитати тут)

Що ж відбулось?

Європейський Союз (в односторонньому порядку) призупинив застосування:

– ввізного мита на товари, в тому числі промислові та с/г товари;

– тарифних квот на товари українського походження;

– системи вхідних цін на українські фрукти та овочі;

– антидемпінгових та спеціальних заходів.

Про кожен пункт розкажемо дещо детальніше*:

* Звичайно, кожен конкретний випадок та код товару потрібно перевіряти окремо.

1. Мито

За Угодою про асоціацію величезна частина мит уже поступово знизилась до 0% для українських товарів. Водночас деякі мита все одно мали залишкові значення і не знизились до 0% до набрання чинності згаданим актом ЄС.

Відповідно, додатковий час можливостей достроково відкривається, зокрема для:

– Деяких готових харчових продуктів;

– Досить великої частини мінеральних та хімічних добрив;

– Посуду та виробів для оздоблення житла;

– Виробів з алюмінію та алюмінієвої фольги.

2. Квоти

Попри поступове зниження мит, на низку українських товарів існували також тарифні квоти. Квоти обмежували кількість товарів, які імпортувались із застосуванням знижених чи нульових мит.

У зв’язку із додатковою лібералізацією – приготуватись виробникам:

– Яловичини, свинини, баранини, м’яса птиці;

– Молока і молочних продуктів;

– Яєць, меду, часнику, цукру;

– Пшениці, ячменю, кукурудзи, вівса;

– Солоду, крохмалю, грибів;

– Виноградного та яблучного соків;

– Інших харчових продуктів;

– Тютюнових виробів.

3. Вхідні ціни

Крім мит та квот, ЄС раніше застосовував досить цікавий механізм до імпорту українських фруктів та овочів – систему вхідних цін. Двома словами – система вхідних цін (EPS) встановлює мінімальний рівень цін для імпорту в ЄС конкретних видів фруктів та овочів. Якщо товар імпортується за ціною, нижче встановленої мінімальної, імпортер сплачує додаткове мито за різницю у ціні. Ця система покликана захистити європейських виробників фруктів та овочів від міжнародної конкуренції.

Від призупинення її застосування, додаткові вигоди з’являються, зокрема для експортерів:

– винограду, виноградного сусла та соку;

– помідорів та томатного соку;

– кабачків та артишоків;

– груш, абрикос та сливи.

4. Антидемпінгові та спеціальні мита

ЄС додатково захищався від стрімко зростаючого та демпінгового імпорту деяких українських товарів. Тепер імпортні преференції знову отримають виробники та експортери:

– деяких видів прокату плоского (з вуглецевої сталі та інших легованих сталей) – до нього застосовувалось антидемпінгове мито у розмірі 60,5 євро за тонну;

– деяких видів труб, трубок і профілів порожнистих, безшовних з чорних металів – антидемпінгове мито сягало 25%.

– широкого кола виробів зі сталі (щодо імпорту яких були накладені спеціальні заходи у вигляді 25% мита після вичерпання квот).

Важливо, що ввезення товарів у ЄС буде дозволено лише після підтвердження того, що товар не походить з непідконтрольних Україні територій Донецької або Луганської областей, а також з Криму чи Севастополя**.

** Підпункт (а), пункту 1, статті 2 Постанови Ради (ЄС) № 2022/263 від 23.02.2022 та пункт (а) статті 2 Постанови Ради (ЄС) № 692/2014 від 23.06.2014

Чи треба поспішати?

Застосування таких екстраординарних заходів наразі має тривати всього рік – до 05.06.2023. ЄС має оцінити ефективність їх подальшого застосування.

При цьому, ЄС очікує, що Україна має утриматись (якщо, це не буде чітко виправдано у контексті війни) від запровадження нових чи підвищення існуючих мит чи зборів, а також кількісних чи будь-яких інших обмежень у торгівлі з ЄС.

Європейська комісія також уважно стежитиме, чи не завдають шкоди виробникам з ЄС товари, імпортовані з України.

Окрім того, однією з умов лібералізації є й подальше дотримання Україною принципу верховенства права, прав та основоположних свобод людини та продовження боротьби з корупцією.

З огляду на дотримання вказаних умов, ЄС вправі достроково тимчасово призупинити всі або частину переваг, що надаються.

Що робити?

Ми закликаємо якнайшвидше перевірити конкретні товари, що ви виробляєте чи експортуєте, на можливість скористатись вигодами від рішення ЄС. Почати варто із можливості отримання та підтвердження українського преференційного походження.

Це важливо не тільки для бізнесу, а й для країни в цілому!

Related posts
Новини

АПУ з 4 жовтня відкриває для своїх членів безкоштовний коворкінг у Києві

НовиниПодії

Члени комітету АПУ з права міжнародної торгівлі візьмуть участь у панельній дискусії «Експорт зерна під час війни: правове регулювання у міжнародній торгівлі»

Новини

Success story: знайомство зі Світланою Погрібною, учасницею програми з пошуку житла в Сполученому Королівстві

Новини

Якими мають бути перші кроки юриста за кордоном?