Ви маєте змогу допомогти АПУ

Експертна думкаНовини

Як кандидатство в ЄС може вплинути на ринок зеленої енергетики в Україні?

Інтеграція з ЄС створює широкі перспективи для розвитку ВДЕ в Україні за мови підвищення якості регулювання.

У червні цього року Україна отримала статус кандидата у члени ЄС та продовжила рух в сторону євроінтеграції. Прихильники альтернативної енергетики в Україні сприйняли цю новину з ентузіазмом. Рух в сторону ЄС обіцяє широкі перспективи розвитку нових проєктів. Цьому сприяють положення плану ‘Fit for 55′ та ціна електроенергії в ЄС.

Про те, як кандидатство в ЄС може вплинути на ринок зеленої енергетики в Україні, у матеріалі для «БІЗНЕС.ЛІГА:ЗАКОН» розповів Іван Бондарчук, член Ради Комітету АПУ з питань енергетики, нафти та газу, радник, керівник практики енергетики та природних ресурсів LCF Law Group.

План ‘Fit for 55′ має на меті скорочення викидів парникових газів на 55% до 2030 року, зокрема за рахунок розвитку ВДЕ, та Carbon Border Adjustment Mechanism, що передбачає додатково оподаткування товарів, що виготовлялися у країнах з високим рівнем викидів.

Щодо ціни на електроенергії на ринку, вона постійно змінюється, але тренд – у сторону зростання на фоні зростання вартості газу і нафти. Так, за даними Bloomberg вартість електроенергії в Німеччині за довгостроковими договорами на 2023 сягнула EUR 475,50, тобто EUR 0.40 за 1 кВт*год. Такі умови, звісно, є дуже привабливими для будівництва нових електростанцій.

Як ці фактори вплинуть на Україну?

У першу чергу слід згадати, що Українські товари так чи інакше підпадатимуть під дію Carbon Border Adjustment Mechanism. Конкретні переговори про його умови для вітчизняних виробників на рівні Урядів велися вже до війни. Очевидно, рано чи пізно українська промисловість буде змушена скорочувати викиди, щоб бути конкурентною в ЄС.

Наразі, фізичний доступ української електроенергії до ринку ЄС – обмежений. З 30 липня дозволений обсяг експорту становить лише 250 МВт. Загалом же за оцінками Міненерго, наша енергосистема вже може забезпечити до 1690 МВт потужності для експорту, а після додаткової модернізації пропускна спроможність для продажу електроенергії за кордон може зрости до 4-5 ГВт.

Головним завдання наразі є розвиток власного ринку електроенергії і його підготовка до інтеграції з європейськими майданчиками.

Комерційна інтеграція Українського та європейського ринків електроенергії залежить від якості імплементації регулювання ЄС в Україні. Мова йде про REMIT – ініціативу щодо запобігання зловживань і маніпуляцій на оптових енергетичних ринках, скасування перехресного субсидування побутових споживачів (із переходом до адресної, компенсаторної та магнетизованої підтримки вразливих категорій), а також – зменшення ручного регулювання ринку та застосування європейських правил у сфері державної допомоги суб’єктам господарювання (state aid).

Очевидно, що виконання деяких із цих питань під час війни може бути проблематичним з політичної точки зору (наприклад скасування перехресного субсидіювання, що призведе до зростання цін на електроенергію для споживачів). Втім, задля подальшого розвитку Уряду необхідно прийняти концептуальне рішення про це та підготувати план конкретних дій щодо переводу ринку електроенергії на «європейські» рейки. Лише після виконання цих завдань можна буде говорити про повноцінну комерційну інтеграцію ринків з ЄС і відкриття дороги для нових інвестицій.

Другий важливий аспект – розробка якісного регулювання для ВДЕ.

Безперечно, в ЄС за умови конкурентного ринку з поточними цінами на електроенергію нові ВДЕ проєкти можуть розвиватися без або з мінімальним рівнем додаткового стимулювання. Втім для стрімкого розвитку в Україні ВДЕ все ще потрібні стимули.

Саме тому останнім часом йшла мова про запровадження системи Гарантій походження електроенергії, а також – заміни «зеленого» тарифу на систему ‘feed-in’ premium. Були навіть конкретні законодавчі ініціативи від Міненерго, профільних асоціацій тощо.

Але тут є важливий нюанс. Відповідно до положень Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, до кінця 2022 року система регулювання державної допомоги суб’єктам господарювання в Україні повинна повністю відповідати аналогічній системі в ЄС. При цьому, Антимонопольний комітет України повинен зважати на законодавство та рішення Суду ЄС при застосуванні правил у сфері державної допомоги.

Оскільки в ЄС розвиток конкурентних ринків електроенергії перебуває на високому рівні, то і регулювання допомоги суб’єктам господарювання – жорсткі. Така підтримка не повинна бути надмірною, непропорційною та нести ризики для конкуренції на ринку. Всі ці фактори оцінюються для надання висновку про допустимість механізму підтримки.

А найсвіжіші рекомендації у цій сфері були затверджені Європейською Комісією та вступили в силу у цьому році.Guidelines on State aid for climate, environmental protection and energy 2022.

Україна ж опинилася в особливому становищі. Ми вже змушені застосовувати європейське регулювання, але наш ринок електроенергії не має належної якості регулювання та рівня конкуренції.

Тут слід пам’ятати, що статус кандидата у члени ЄС не є кінцевою метою України. А після вступу до ЄС та інтеграції ринків, національне регулювання впливатиме на конкуренцію не лише на українському, але й на європейський ринок електроенергії. За таких умов українські регуляторні рішення (в тому числі щодо будь-яких механізмів підтримки ВДЕ, атому, гідроенергетики тощо) повинні будуть пройти затвердження Європейської Комісії та підпадатимуть під юрисдикцію Суду ЄС, які будуть прискіпливо перевіряти їх на відповідність європейським стандартам та правилам.

Тож для розробки нового регулювання в галузі ВДЕ потрібна злагоджена робота Міненерго, НКРЕКП та АМКУ із залученням не лише експертів в сферах енергетики та інвестицій, але і фахівців конкурентного права ЄС.

Очевидно, Україна має значний потенціал для розвитку енергетичних проєктів у випадку належної інтеграції з ринками ЄС. Ціни на цих ринках та попит на «зелену» електроенергію створює чудові перспективи розвитку саме ВДЕ проєктів. Для того, щоб ними скористатися, Уряд повинен привести національне регулювання ринку у відповідність до європейських стандартів та завершити комерційну інтеграцію, над якою працює.

Окрім того слід пам’ятати – що вхід на висококонкурентні ринки створює не лише широкі можливості для українських проєктів ВДЕ, але і породжує виклики, пов’язані з роботою в умовах жорсткого регулювання ЄС. Адаптація до нових реалій потребуватиме злагодженої роботи гравців ринку, профільних асоціацій, Міненрго, НКРЕКП, АМКУ та, звісно, парламентаріїв, для розробки та впровадження якісного регулювання, що відповідатиме європейським стандартам. У протилежному випадку, національні виробники можуть програти конкуренцію європейським проєктам.

Related posts
Новини

АПУ з 4 жовтня відкриває для своїх членів безкоштовний коворкінг у Києві

НовиниПодії

Члени комітету АПУ з права міжнародної торгівлі візьмуть участь у панельній дискусії «Експорт зерна під час війни: правове регулювання у міжнародній торгівлі»

Новини

Success story: знайомство зі Світланою Погрібною, учасницею програми з пошуку житла в Сполученому Королівстві

Новини

Якими мають бути перші кроки юриста за кордоном?